- засуджувати
- 1) = засудити (визнаючи кого-н. винним, установлювати міру покарання), присуджувати, присудити, осуджувати, осудити2) див. осуджувати I
Словник синонімів української мови. 2014.
засуджувати
Смотреть что такое "засуджувати" в других словарях:
засуджувати — ую, уєш, недок., засуди/ти, суджу/, су/диш, док., перех. 1) Визнаючи когось винним, встановлювати йому яку небудь міру покарання. 2) Ставитися до кого , чого небудь негативно, висловлювати невдоволення кимсь, чимсь, вважати щось поганим, хибним.… … Український тлумачний словник
засуджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
засуджувати — джую, джуєш, Пр. Визнавати когось винним і встановлювати йому кару; висловлювати незадоволення кимсь … Словник лемківскої говірки
окривать декретами — засуджувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
осуджувати — I = осудити (виявляти неґативне, несхвальне ставлення до кого / чого н., висловлювати невдоволення), засуджувати, засудити, судити, гудити, о(б)гуджувати, о(б)гудити, ганити, плямувати, ганьбити, таврувати, шельмувати, ганьбувати, хулити; брити… … Словник синонімів української мови
банітувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) заст.Засуджувати кого небудь на вигнання. 2) діал. Дуже сильно лаяти кого небудь … Український тлумачний словник
бичувати — I у/ю, у/єш, недок., перех. 1) рідко.Бити бичем; взагалі бити, шмагати. 2) перен. Гостро викривати, засуджувати, картати. II у/ю, у/єш, недок. Підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін … Український тлумачний словник
ганьбити — блю/, би/ш, недок., перех. 1) Вкривати ганьбою (у 2 знач.); безчестити. 2) Виражати осуд; засуджувати … Український тлумачний словник
засуджуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до засуджувати … Український тлумачний словник
засуджування — я, с. Дія за знач. засуджувати … Український тлумачний словник
